Виберіть правильну відповідь. ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Навчальна дисципліна “ФІЗІОЛОГІЯ” Модуль № 1

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна “ФІЗІОЛОГІЯ”
Модуль № 1 “ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ”
Змістовий модуль №2 Збудливі структури.
Тема практичного заняття №5 Практичні навички з фізіології збудливих структур.
Курс 2-й
Факультет Стоматологічний

Тривалість практичного заняття 3 акад. год.

Київ – 2012


1.Актуальність теми:

Ця тема об’єднує всі попередні теми з фізіології збудливих структур і дозволяє студенту аналізувати та оцінювати параметри і процеси, що лежать в основі функцій збудливих структур, бо саме таку професійну діяльність здійснює лікар у клінічній практиці.

2.Навчальні цілі:

Ø Пояснювати механізми розвитку потенціалу спокою й потенціалу дії в нервових і м’язових волокнах й інтерпретувати їх параметри.

Ø Пояснювати механізми дії електричного струму на збудливі структури й інтерпретувати вплив електричних імпульсів з різними параметрами на мембранні потенціали нервових і м’язових волокон.

Ø Робити висновки про збудливість нервових і м’язових волокон на підставі величини порогу деполяризації.

Ø Пояснювати механізми й закономірності проведення нервового імпульсу нервовими волокнами, інтерпретувати причини порушення провідності.

Ø Пояснювати механізми хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

Ø Інтерпретувати механізми блокади нервово-м’язового проведення збудження.

Ø Пояснювати механізми спряження збудження й скорочення у поперечно-посмугованих м'язових волокнах, скорочення й розслаблення.

Ø Інтерпретувати залежність характеру скорочення м’язів від сили і частоти подразнення

Ø Інтерпретувати роль факторів, від яких залежить сила скорочення м’язів.

Ø Інтерпретувати електроміограму.

Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін:

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
Анатомія людини Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини
Медична біологія Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття



4.1. Теоретичні питання

1) Потенціал спокою, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

2) Потенціал дії, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

3) Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

4) Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.

5) Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

6) Механізми проведення збудження по нервових волокнах.

7) Закономірності проведення збудження по нервових волокнах.

8) Механізми проведення збудження через нервово-м¢язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м¢язових синапсів.

9) Спряження збудження зі скороченням. Механізми м¢язового скорочення.

10) Види м¢язових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.

Основні схеми, які повинні вміти малювати й пояснювати студенти

1) Схеми розвитку в часі МПС і ПД.

2) Схема, що ілюструє, як змінюється значення МПС у разі гіперполяризації і деполяризації клітинної мембрани.

3) Схема змін збудливості клітин під час розвитку ПД.

4) Схема, що пояснює механізм проведення ПД немієлінізованим нервовим і м'язовим волокнами.

5) Схема, що пояснює особливість механізму проведення ПД міелінізованим нервовим волокном.

6) Схема, що пояснює будову нервово-м'язового синапсу і механізми проведення через нього збудження.



7)Схема одиночного і тетанічного скорочень.

8) Схема, що пояснює механізми м'язового скорочення.


Матеріали для самоконтролю


Виберіть правильну відповідь

1.Блокада утворення в клітині АТФ вплине безпосередньо на один з процесів на мембрані збудливої клітини внаслідок чого припиниться:

  1. дія натрій-калієвих насосів
  2. натрієва активація
  3. натрієва інактивація
  4. калієва активація
  5. кальцієва активація

2.Рівень критичної деполяризації мембрани змінився від –50 мВ до –40 мВ, в той час як МПС не змінився. Наслідком цього стане:

  1. виникнення деполяризації
  2. виникнення гіперполяризації
  3. збільшення амплітуди ПД
  4. зменшення збудливості
  5. збільшення швидкості проведення

3.Під час фази реверсії ПД у нервовому волокні матиме місце:

  1. натрієва активація
  2. натрієва інактивація
  3. вхід іонів хлору через мембрану
  4. збільшення збудливості
  5. вхід іонів кальцію через мембрану

4.Потік іонів через цей канал призводить до вивільнення нейромедіатора:

  1. натрієвий канал
  2. калієвий канал
  3. кальцієвий канал
  4. хлорний канал
  5. ліганд-залежний канал

5.Зменшення сили скорочення м’язів у хворих на міастенію є наслідком зменшення:

  1. мієлінізації нервових волокон
  2. швидкості проведення збудження нервами
  3. концентрації кальцію у м’язових клітинах
  4. кількості медіатора, що виділяється нервовою терміналлю
  5. кількості холінорецепторів кінцевої пластинки

6.Збільшення амплітуди тетанічного скорочення м’яза є наслідком безпосередньо збільшення:

  1. частоти ПД у м’язових волокнах
  2. амплітуди ПД у м’язових волокнах
  3. збудливості м’язових волокон
  4. концентрації кальцію у м’язових волокнах
  5. витрат АТФ у м’язових волокнах

7.Під час активної фази у м’язовому волокні збільшується переважно:

  1. концентрація іонів натрію
  2. концентрація іонів кальцію
  3. концентрація іонів калію
  4. амплітуда ПД
  5. збудливість

8.Під час підтримання статичної пози тіла у скороченні приймають участь переважно повільні (червоні) м’язові волокна, бо вони:

  1. мають більшу збудливість
  2. мають анаеробний метаболізм
  3. мають більшу силу
  4. довго не мають втоми
  5. генерують більшу частоту ПД

9.У хворого має місце зменшення швидкості проведення збудження по аксонах нервових волокон, причиною зазначеного може бути скоріш за все:

  1. збільшення амплітуди ПД
  2. зменшення частоти ПД
  3. збільшення іонної асиметрії
  4. демієлінізація нервових волокон
  5. зменшення порогу деполяризації

10.У людини м’язи прикріпленні до двох кісток, поєднаних суглобом, - розтягненні і тому в них виникає максимальна сила скорочення завдяки:

  1. виходу кальцію з цистерн плазматичної сітки
  2. збільшенню амплітуди ПД, що генерується
  3. збільшення швидкості спряження збудження зі скороченням
  4. збільшення кількості поперечних містків при скороченні
  5. збільшенню концентрації АТФ


Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова. К.: 3доров'я, 2010.— С. 7—33.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.33-43.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 –

C. 1-59, 106-108


1747055536279179.html
1747156587559769.html
    PR.RU™