Мотиви-символи

За зовнішнім виглядом мотиви, які використовуються на вишитих виробах, бувають геометричними, рослинними, зооморфними, антропоморфними.

Поширеними геометричними мотивами є хрест, круг, коло, квадрат.

4.9. Графічне зображення мотивів-символів

— пряма горизонтальна лінія — земля; — горизонтальна хвиляста — вода; — вертикальна хвиляста — дощ; — гори; — видозміни зображення Сонця (пізніше його зображуватимуть восьмипелюстковою розеткою або квіткою).
Мотив Графічне зображення Мотив Графічне зображення
Вуж Рак Сова Овес Цуцики Купчак Виноград Сосонка Хрест Бесаг (мішок) Меандр Берегиня В`юни Ластівки Баран Косиці Перерва Полуниця Хміль Чорнобривці Хрест Кучері Меандр Безкінечник

До мотивів рослинного світу належать: меандр, овес, косиці, сосонка, хміль, виноград.

До мотивів тваринного світу (зооморфних) належать: вуж, в'юни, раки, сови, баран.

4.12. Збільшення або зменшення візерунка для вишивання

Деколи вибраний для вишивання малюнок за розміром не відповідає майбутньому виробу, і тому його розміри необхідно збільшити або зменшити. Для цього на узор наносять сітку з рівних квадратів довільного розміру. Чим менші квадрати, тим точніше будуть перенесені точки узору і тим легше відтворювати контур копії малюнка.

Якщо необхідно малюнок збільшити, то клітинки будуть більшого розміру, ніж на оригіналі, а якщо зменшити, — то меншого. Основні точки узору переносять по клітинках оригіналу на чисту сітку. Ці точки акуратно з'єднують плавними лініями, внаслідок чого отримують збільшену або зменшену копію малюнка. Щоб легше було знаходити точки малюнка, сторони квадратів можна пронумерувати (рис. 7).

Рисунок 7. Збільшення узору по клітинках: а — малюнок для збільшення; б — збільшений малюнок.

Збільшення або зменшення узору, виконаного лічильними швами, проводять за допомогою збільшення або зменшення кількості ниток тканини, необхідних для виконання одного стібка

4.14.Символічне значення кольору в українській народній вишивці

Загальне враження від композиції вишивки багато в чому залежить від колірної гами ниток. Як відомо, кольори здатні викликати певні емоції: червоний (гарячий) — радість, синій (холодний) — сум тощо.

Про колір можна сказати, що він виграє «малиновим передзвоном», «усміхається», «святкує», «сумує» тощо. Тому, підбираючи кольори ниток для вишивання композиції, потрібно враховувати призначення виробу, те, яке враження він повинен справити.



Колір завжди був і залишається однією із важливих складових художнього оформлення виробів. Різноманітні кольори можуть викликати в людини різні настрої, емоції, думки. Наприклад, зелений колір діє заспокійливо, може символізувати молодість, свіжість; синій колір — символ миру, стриманості і надії; фіолетовий — у багатьох викликає пригніченість настрою; білий — символізує молодість, чистоту, свіжість; чорний — у багатьох народів є кольором трауру і скорботи.

Природа багатоколірна. Різноманітні кольори, які ми бачимо навколо себе, можна поділити на дві групи: хроматичні та ахроматичні.

У перекладі з грецької мови «хроматичний» означає кольоровий, забарвлений, а «ахроматичний» — безбарвний.

До хроматичних кольорів належать усі барви сонячного кольорового спектра: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Хроматичні кольори поділяються на теплі та холодні. До теплих відносять яскраві кольори, які передають відчуття сонця та тепла: червоний, оранжевий, жовтий, а також кольори з відтінками перших трьох. До холодних належать синій, зелений, фіолетовий, блакитний та кольори з їх відтінками. Червоний колір є найбільш теплим, а синій — найхолодніший.

Вміло підібрані нитки за кольором та візерунок підкреслюють своєрідність, неповторність виробу.

Колір є важливою ознакою народного одягу. Виконуючи декоративну роль, колір, як і орнамент, виступав засобом вираження народного світогляду, смаку, підкреслював буденність або святковість, виділяв обрядовий одяг. Колір народного одягу перебував у гармонії з навколишньою природою, відбиваючи такі уявлення, пов'язані з нею, як білий світ, червоне сонце, чорна ніч та ін. Пофарбоване у різні кольори саморобне прядиво застосовували для багатоколірних орнаментованих тканин, а також для оздоблення (вишивки, шнури, тасьма, китиці).

Характерною рисою української вишивки було поєднання кількох технік одночасно. Народні майстрині добре знали і вміло використовували поєднання кольорів тканих полотен і кольорів ниток.

Об'єднані в одному візерунку орнаментальні традиції та колір можуть бути візитною карткою цілого регіону або окремого села. Упродовж віків, розвиваючись з історією та культурою народу, процес вибору кольору в українській народній вишивці пройшов довгий та складний шлях, набув символічного значення, став оберегом, захисником людини, події, домівки.



V. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ТА НАВИЧОК

5.1. Практична робота. Опис композиції вишивки

1. Розглянь уважно графічне зображення скатертини оздобленої вишивкою, і дай відповіді на запитання (вони ж будуть описом композиції у вишивці):

а) Від чого залежить художня якість вишивки?

б) Що є характерним для композиції вишивки?

в) Де розташовують композиційний центр у вишивці?

г) Як дотримуються пропорцій елементів між собою і оздоблювальною площиною?

ґ) Який вид симетрії використано у композиції вишивки?

д) Чи витримана рівновага у рисунку?

є) Чи дотримано закону ритму у вишивці?

є) Вкажи на рапорт рисунка.

5.2. Практична робота № 2. Виконання ескіза візерунка для вишивання

Учитель об'єднує учнів у дві команди і видає їм дидактичні комплекти: зразки орнаментів, набори карток, на яких подано санітарно-гігієнічні вимоги і правила безпечної роботи під час вишивання.

Композиції вишивки для оформлення скатертини та серветок.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

6.1. Дайте, будь ласка, відповіді на запитання:

ü Що нового ви дізналися на уроці? Чого навчилися?

6.2. Домашнє завдання

Підготувати інструменти і матеріали для практичної роботи


1750591532347261.html
1750636137898782.html
    PR.RU™